Подорож до Карпат завершена.
Знову Київ. Знову погані дороги
Так. Карпатські дороги, у найглухіших селах, інколи кращі ніж у центрі Києва. Усі шляхи аж до виїзду з міста Ворохта покриті ідеальним асфальтом і новенькою розміткою. Їхати і любуватися гірськими пейзажами нічого не заважає. Якщо ж з'їхати з траси, наприклад, у напрямку спортивної бази Заросляк або ж села Дземброня, або подертися на риболовлю у гори, то звісно дороги з асфальта перетворюються на ґрунтовки усіяні камінням, інколи валунами, які досить важко переїхати низеньким Равоном. Але не зважаючи на це мій RTwo був і у підніжжя Говерли і у тій самій Дземброні, до якої треба 10 кілометрів карапкатися у гору по бездоріжжю, яке ще до усього місцями зруйноване зсувами ґрунту.
За увесь час у Карпатах не зустрів жодного R4. Лише два бордових R2 (хоча, здається, то був один і той же Равон). Зустрічав лише зацікавлені погляди пересічних туристів та місцевих жителів, які повертали голови у наш бік розглядуючи яскравий автомобільчик, що відважно пробирався шляхами якими їздять лише позашляховики.
В цілому дуже сподобалось! Не хотілося їхати назад до столиці.
Свіже повітря. Казкові пейзажі. Просто неймовірні люди, які дивували своєю щирістю та простотою!
***
Туди їхали через РІвне - Буськ - Ів.Франківськ - 10 годин дороги / 723км. Частина дороги після Буску (тудою "зрізав" навігатор) роздавлена вантажівками.
Назад поїхали через Тернопіль - 9 годин / 708 км. Всюди чудовий асфальт.
Загальний пробіг за сім днів подорожі 1966 км.
Туди по гарному асфальту "топив" 110. Назад, коли виїхав на Київ-Чоп – 120 аж до Києва. Часті кікдауни на обгонах та гірські покатушки на першій передачі дали результат середньої витрати пального (газу) по БК - 6.7л/100км, та середню швидкість 55.4км/год.
В реальності викатав шість баків газу (210л): дві заправки до Яремче; дві заправки по-місцю; та дві заправки до Києва.
Якщо б був без чемодану на даху, то вийшло б на багато менше
Хоча, враховуючи дорожні умови та швидкісні режими, вийшло нормально. Думав буде більше. Та і у грошовому еквіваленті вийшло нормально.
Карпати закохали у себе до мозку кісток. Тепер з нетерпінням чекатиму наступної подорожі!
Карпати, я вас люблю! Пара-па-па-пау!!!